Опік – різновид травми, отримана під впливом високих температур, відкритого вогню, пари або киплячих рідин (термічний опік), хімічних речовин, реактивів, кислот, лугів, солей важких металів, миючих засобів (хімічний опік), електричного струму, що походить від оголених проводів або несправних побутових приладів (електричний опік), радіоактивного та іншого іонізуючого опромінення (променевий опік), що шкодять або викликають алергію рослин (фітохімічний опік), або під впливом сукупності декількох факторів, що вражають одночасно.

 

 

Опіки 3 ступеня характеризуються такими ознаками, як повне відмирання всіх шарів шкіри, ураженням підшкірного жирового прошарку, м’язової та кісткової тканини, сухим або вологим некрозом уражених тканин, виникненням великих за розміром бульбашок, наповнених рідиною, у деяких випадках також з’являється струп.

 

За характером симптомів виділяють дві групи опіків 3 ступеня – ІІІ-А та ІІІ-Б:

• опік III-А торкається лише шкірних покривів
• при опіку III-Б уражаються і глибші тканини.

 

Відмирання тканин може розвиватися двома шляхами – сухим і вологим

 

• Сухий, або коагуляційний некроз м’яких тканин є більш легкою формою відмирання тканин, коли відсутні ознаки інтоксикації та запальних процесів, об’єм тканин, що відмирають, природним шляхом зменшується, рана самостійно підсихає і чіткою лінією відокремлюється від життєздатних навколишніх тканин.
• Вологий, або колікваційний некроз має більш тяжкі симптоми у вигляді набряку опікової рани, розвитку запальних процесів, збільшення об’єму пошкодженої області або органу, появою бульбашок, наповнених прозорою або брудно-зеленою рідиною, а також ран, з яких може сочитися ексудат. Вологий некроз практично завжди супроводжується нагноєнням, поширенням інфекції, симптомами інтоксикації організму. Постраждалий при цьому може відчувати слабкість, задишку, сильний біль, підвищується температура тіла, порушується серцебиття.

 

Оскільки при опіку 3 ступеня уражається не тільки епідерміс, але також і паростковий, або мальпігієвий шар шкіри, то здатність шкірних покривів до самовідновлення, поділу і регенерації втрачається, тому безслідне загоєння подібної травми неможливо, а на її місці після грануляції та епітелізації залишається шрам- рубець.

 

Опіки 3 ступеня тяжкості мають серйозну ймовірність ускладнень і несуть у собі ризик як здоров’я, але й життя постраждалого. Небезпечним життя вважається поразка 10% поверхні обличчя чи зовнішніх статевих органів, і навіть 15% інших частин тіла. Отже, надавати допомогу мають кваліфіковані фахівці-медики, у побутових умовах можуть бути проведені лише допоміжні долікарські заходи, а лікування в більшості випадків здійснюється амбулаторно у медичних закладах.

 

 

 

Перша допомога при опіку 3 ступеня

 

Основною вимогою надання першої допомоги постраждалому при опіку 3 ступеня є своєчасний виклик бригади швидкої допомоги, а також нейтралізація джерела ураження.

1. Як тільки контакт з вражаючим фактором припинено, необхідно охолодити пошкоджену область, можна під проточною прохолодною водою протягом не менше 15-20 хвилин, тільки не прикладати до опіку кригу, щоб не допустити порушення місцевого кровообігу.

 

2. На уражене місце можна накласти вологу стерильну пов’язку.

 

3. Оскільки поширеним супутнім симптомом опіку є зневоднення організму, необхідно дати постраждалому води, а за сильних болях можна прийняти знеболювальне.

 

4. Категорично не допускається зривати з потерпілого одяг, накривати його синтетичними тканинами, наносити на пошкоджену ділянку будь-які маслянисті консистенції, аптечного або іншого походження, щоб опікова рана не покривалася плівкою з ефектом, що зігріває.

 

5. Також заборонено протирати опік спиртом та спиртовмісними антисептичними засобами. Не слід проколювати бульбашки, що з’являються з рідиною.

 

 

Лікування опіку 3 ступеня

 

Лікування опіків 3 ступеня може здійснюватися і в домашніх умовах, проте в більшості випадків все ж таки доводиться звертатися до спеціалізованих медичних закладів.

 

Опіки групи III-А з відносно легким перебігом лікуються амбулаторним способом, за необхідності може бути проведене оперативне втручання. Таке лікування називається консервативним і полягає у комплексі заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекції та зупинку запальних процесів. При цьому використовуються антисептичні та протизапальні засоби зовнішнього та внутрішнього застосування, робляться щоденні перев’язки, на рану наносяться спеціальні мазі та гелі, що зупиняють нагноєння, що сприяють відторгненню відмерлих тканин та стимулюючі грануляцію.

 

Для глибоких опіків, що належать до групи III-Б, використовується хірургічне лікування, при якому оперативним шляхом видаляються відмерлі тканини та струп, а в крайніх випадках може бути ампутована кінцівка або інша частина пошкодженої області.

 

Відновлення після опіку 3 ступеня

 

• Процес загоєння опіку 3 ступеня завжди болісний і тривалий і може тривати в залежності від суб’єктивних факторів від кількох тижнів до кількох місяців.
• Після грануляції та епітелізації опікової рани залишається рубцеве утворення, для часткового чи повного усунення якого можуть знадобитися спеціальні фізіотерапевтичні процедури, масажі, косметологічні операції.
• Якщо опіком були уражені внутрішні органи, їх відновлення проводяться терапевтичні заходи, іноді також оперативне втручання.
• Крім того, слід враховувати психологічну складову лікування опікових травм та не нехтувати роботою з психологами, які можуть допомогти уникнути виникнення ускладнень травматичного стресу, появи страху повторення пережитого тяжкого досвіду, а також сприяти подальшій соціальній адаптації потерпілого.