Сколіоз у дітей – це стійка деформація хребетного стовпа, що характеризується його боковим відхиленням і торсією. Захворювання супроводжується асиметричним положенням плечей, лопаток та інших кісткових орієнтирів, перекосом таза, деформацією грудної клітки, порушеннями з боку внутрішніх органів. Для діагностики сколіозу в дітей виконуються поліпозиційні рентгенограми хребта з розрахунком величини викривлення.
Консервативне лікування сколіозу включає ортопедичний режим, масаж, коригуючу гімнастику, фізіотерапію, носіння ортопедичного корсета. Іноді проводиться хірургічна корекція сколіозу.
Сколіоз в дитини представляє собою патологічну зміну в хребті та паравертебральних тканинах, що призводить до:
– викривлення хребетного стовпа;
– його повороту навколо поздовжньої осі;
– статико-динамічних порушень;
– функціональних змін з боку внутрішніх органів.
Сколіоз є одним з найбільш поширених захворювань опорно-рухового апарату в дитячій ортопедії, яким страждають близько 10% дітей та підлітків. У дівчаток сколіоз зустрічається значно частіше, ніж у хлопчиків з приблизним співвідношенням 9 : 1. Небезпека розвитку сколіозу в дитини складається не тільки в косметичному дефекті, але також у стисканні, зміщенні та порушенні функції судин і внутрішніх органів.
Класифікація сколіозу
В залежності від часу прояву розрізняють:
• інфантильний сколіоз в дітей віком до 3 років;
• дитячий (ювенільний) сколіоз в період з 3 до 10 років;
• юнацький сколіоз у підлітків віком від 10 до 18-20 років.
Після цього настає припинення кісткового росту.
За формою викривлення хребта виділяють С – подібний сколіоз з однією дугою викривлення, S – подібний з двома дугами викривлення та Z – подібний з трьома дугами кривизни.
В основу рентгенологічної класифікації сколіозу в дітей покладена величина викривлення хребта в градусах та вираженість деформації. Відповідно до цих критеріїв виділяють IV ступеня сколіозу:
Сколіоз I ступеня характеризується кутом бокового викривлення менше 10 градусів та незначними рентгенологічними ознаками торси.
Сколіоз II ступеня характеризується кутом викривлення від 10 до 25 градусів з помірно вираженою торсією та деформацією тіл хребців на вершині викривлення.
Сколіоз III ступеня характеризується кутом викривлення від 25 до 50 градусів з наявністю різко вираженої торсії хребців (реберного горба) та фіксованими змінами у хребті.
Сколіоз IV ступеня характеризується кутом викривлення > 50 градусів при різко вираженій деформації хребетного стовпа, грудної клітки, зсуві та стисненні внутрішніх органів, що супроводжується порушенням їх функцій.
В залежності від локалізації вершини дуги викривлення розрізняють такі види сколіозу у дітей:
• верхньогрудний (на рівні Th3 – Th4), грудний (Th8 – Th9);
• грудопоперековий (Th11 – Th12);
• поперековий (L1 – L2);
• попереково-крижовий (L5 – S1);
• комбінований (з однаковим ступенем торсии в декількох відділах).
По етіології сколіоз підрозділяється на вроджений і набутий.